Нідерландський баран — це один з наймініатюрніших вушкатих кроликів, вага дорослої особини рідко перевищує 1,5-1,7 кг. Через такий компактний розмір харчування у нього має свою специфіку: організм маленький, обмін речовин швидкий, а до ожиріння ця порода схильна більше за своїх великих родичів. Тому раціон треба підбирати уважно, а не сипати корм “на око”.
Сіно — це не додаток, а основа
Якщо ви думаєте, що головне в мисці кролика — гранули, то це поширена помилка. Сіно повинно складати щонайменше 70-80% усього раціону. Воно забезпечує клітковину, яка потрібна для нормальної роботи кишківника, а ще стирає зуби, які у кроликів ростуть все життя.
Найкраще підходить лугове або злакове сіно — тимофіївка, вика, конюшина в невеликій кількості. Люцернове сіно занадто калорійне і багате на кальцій, тому підходить хіба що молодняку до 6-7 місяців або вагітним самкам. Дорослому нідерландському баранчику люцерна може нашкодити — призведе до каменів у сечовому міхурі, з якими ця порода і без того стикається частіше за інших.
Сіно має бути завжди в клітці, у необмеженій кількості. Кролик має гризти його весь день невеликими порціями — це природна поведінка, і без неї у тварини почнуться проблеми з травленням буквально за пару днів.
Гранульований корм: менше, ніж здається
Тут якраз та ситуація, де карликовість грає проти тварини. Багато власників дають гранули “як для звичайного кролика”, орієнтуючись на упаковку, а там норми розраховані на породи вагою 3-4 кг. Для нідерландського барана це забагато.
Орієнтовна норма — 1 столова ложка гранул на 1 кг ваги тварини на добу. Тобто якщо ваш кролик важить 1,5 кг, йому потрібно приблизно півтори столові ложки, розділені на два прийоми — вранці і ввечері.
Обирайте корм без зернових домішок, кукурудзи, горіха чи сухофруктів у складі — це просто “цукерки”, які провокують ожиріння і вибіркове харчування (кролик буде виїдати смачне і залишати основу). Хороший гранульований корм складається переважно з пресованого сіна і трав, без яскравих кольорових вкраплень.
Зелень і овочі щодня
Свіжа зелень — обов’язковий компонент, хоч і не основний за об’ємом. Приблизно 1-2 чашки нарізаної зелені на добу на дорослого кролика цієї породи — достатньо.
Що можна давати:
- листовий салат (крім айсбергу — там мало користі, багато води)
- петрушка, кріп
- базилік
- листя моркви та буряка
- селера
- листя кульбаби (якщо зібрані не біля дороги)
- капуста броколі в невеликій кількості
Нові продукти вводяться поступово, по одному, з інтервалом кілька днів. Кролики мають чутливу травну систему, і різка зміна раціону часто закінчується діареєю, а це для маленької тварини вже серйозна загроза.
Овочі теж доречні, але в меншій кількості, ніж зелень: морква (не більше пари невеликих шматочків на тиждень, вона доволі солодка), огірок, невелика кількість болгарського перцю. Картоплю, буряк у великих кількостях, кукурудзу — краще взагалі виключити.
Фрукти — рідкісне частування, а не щоденна їжа
Тут власники карликових порід часто помиляються найбільше. Шматочок яблука чи банана здається безневинним ласощем, але для тварини вагою 1,5 кг навіть невеликий кусень фрукта — це суттєве навантаження цукром.
Максимум — невеликий шматочок яблука (без кісточок), груші або кілька ягід раз-два на тиждень. Банан краще залишити як рідкісний виняток, оскільки він дуже калорійний. Сухофрукти взагалі виключаються з раціону — концентрація цукру там зашкалює.
Чого не можна давати категорично
Список продуктів, небезпечних для кроликів, варто тримати в голові завжди:
- шоколад та будь-які солодощі
- хліб, макарони, випічка
- молочні продукти (кролики не переносять лактозу)
- цибуля, часник
- авокадо
- горіхи та насіння
- м’ясо в будь-якому вигляді (кролики травоїдні на 100%)
Навіть невелика кількість цих продуктів здатна викликати важке отруєння чи порушення мікрофлори кишківника, яке для маленького організму нідерландського барана може закінчитися летально буквально за добу-дві. Це не перебільшення — у кроликів дуже швидкий обмін речовин, і будь-який збій прогресує стрімко.
Вода — простий, але важливий момент
Здається, тут нічого складного, але саме з водою у власників карликових кроликів часто виникають проблеми. Поїльник-крапельниця повинен бути завжди повний, воду міняють щодня навіть якщо здається, що вона чиста.
Деякі кролики п’ють гірше через незручний поїльник — спробуйте паралельно поставити мисочку, іноді тварині просто зручніше пити звідти. Особливо це актуально, якщо у раціоні мало соковитих овочів — тоді потреба у воді зростає.
Особливості годування карликів: чому важливий контроль ваги
Нідерландський баран через свою компактність накопичує зайву вагу непомітно і швидко. Зайві 100-150 грамів для тварини вагою 1,5 кг — це вже суттєве збільшення, приблизно як 5-7 кг для людини середньої статури.
Ожиріння у кроликів веде не просто до незручностей, а до конкретних хвороб: проблеми з печінкою, нездатність доглядати за собою (тварина фізично не може дотягнутися до певних ділянок шкіри), навантаження на суглоби через висячі вуха і компактну статуру.
Раз на два тижні варто зважувати улюбленця на кухонних вагах. Якщо помічаєте стабільне зростання ваги — переглядайте кількість гранул і фруктів, а не сіна чи зелені.
Молодняк, вагітні та літні кролики
Кроленята до 3 місяців потребують більше калорій та кальцію для росту, тому їм можна давати люцернове сіно і трохи більше гранул. З 3 до 7 місяців раціон поступово переводять на “дорослий” варіант.
Вагітні та годуючі самки потребують збільшеної калорійності — тут доречне повернення люцерни і трохи більша порція гранул, приблизно на 50% більше звичайної норми.
Літні кролики (від 5-6 років, для карликових порід це вже поважний вік) часто їдять менше і повільніше. Варто стежити, щоб зуби не заважали пережовувати сіно — з віком у кроликів трапляються проблеми з прикусом, і тоді доводиться коригувати консистенцію їжі, іноді додаючи розмочені гранули.
***
Раціон нідерландського барана простий за складом, але вимагає дисципліни від власника. Сіно — постійно, гранули — дозовано, зелень — щодня невеликими порціями, фрукти — рідко і символічно. Головне правило для цієї породи — краще недогодувати, ніж перегодувати, бо маленький організм не пробачає зайвих кілограмів так легко, як великі породи кроликів.