Ваш пес виходить на прогулянку, наче ідеальна погода йому нецікава — він одразу кидається до найближчого газону і починає жувати траву. А через кілька хвилин чи годину — блювота просто на підлозі вдома. Знайома картина? Більшість власників собак хоч раз таке бачили, і перша реакція зазвичай одна: паніка.
Спокійно. У переважній більшості випадків це не хвороба і не привід терміново дзвонити ветеринару о третій ночі. Але розібратися, чому так відбувається, все ж варто — бо іноді за звичною поведінкою ховається щось серйозніше.
Чому собаки взагалі їдять траву
Науковці досі сперечаються з цього приводу, і однозначної відповіді немає. Є кілька теорій, і жодна з них не виключає інші.
Перша — інстинкт. Дикі предки собак були не суто м’ясоїдними, а радше всеїдними опортуністами. Вовки, наприклад, з’їдали шлунок травоїдної здобичі разом із напівперетравленою рослинністю. Так у раціоні з’являлася клітковина, вітаміни, мікроелементи — те, чого бракує в чистому м’ясі.
Друга теорія — собаці просто бракує клітковини в щоденному харчуванні. Якщо корм бідний на рослинні волокна, організм ніби сам підказує: піди пожуй щось зелене.
Третя причина — банальна нудота. Собака відчуває дискомфорт у шлунку і намагається його полегшити. Трава подразнює слизову, викликає блювотний рефлекс, і після цього тварині справді стає легше.
І четверта — від нудьги чи просто зі смаку. Так, дехто з собак жує газон не тому, що погано почувається, а тому, що йому це… подобається. Смак, текстура, процес — усе разом.
Цікаво, що дослідження ветеринарного коледжу Каліфорнійського університету показало: лише приблизно 22% собак блюють після поїдання трави, і лише невеликий відсоток демонстрував ознаки хвороби до того, як почав жувати рослинність. Тобто зв’язок “трава = поганий стан” далеко не такий прямий, як здається.
Чи це нормально
Якщо коротко — так, у більшості випадків це нормальна поведінка. Собаки — не суворі хижаки, вони травоїдну їжу переносять непогано, і епізодичне поїдання трави з подальшою блювотою раз на тиждень чи навіть частіше не є приводом для тривоги.
Інша справа, коли це стає систематичним і супроводжується іншими симптомами. Ось тоді варто придивитися уважніше.
Коли треба насторожитися
Звертайте увагу на такі моменти:
- собака їсть траву постійно, ніби одержима, і не може зупинитися;
- блювота відбувається кілька разів на день;
- у блювотних масах є кров, слиз незвичного кольору чи стороннні домішки;
- тварина втрачає апетит, стає млявою, апатичною;
- є діарея, яка триває більше доби;
- собака худне без видимої причини;
- поведінка змінилась різко — ще тиждень тому такого не було.
Якщо хоча б два-три пункти зі списку збігаються з вашою ситуацією — це вже не про “просто захотілося зелені”, а привід записатися до ветеринара. Причиною може бути гастрит, панкреатит, паразити, харчова алергія чи навіть проблеми з підшлунковою залозою.
Був у мене знайомий, у якого лабрадор почав їсти траву буквально жмутами, потім блював жовчю щоранку натще. Виявилось — гастрит через неправильний режим годування, занадто великі перерви між прийомами їжі. Змінили графік — проблема зникла за два тижні.
Небезпека отруєних газонів
Окрема тема — де саме собака їсть траву. Міські газони часто обробляють гербіцидами, добривами, засобами від бур’янів. Якщо пес щойно поласував такою травичкою — блювота може бути реакцією не на нестачу клітковини, а на хімію.
Тому варто уникати вигулу на щойно підстрижених і оброблених газонах, особливо якщо бачите попереджувальні таблички (хоч у нас це рідкість, але в парках іноді трапляється). Якщо є підозра на отруєння — тут вже не до жартів, потрібна негайна консультація з ветеринаром, бо симптоми можуть наростати швидко.
Що робити, якщо собака часто їсть траву
Перше — переглянути раціон. Можливо, справа саме в браку клітковини. Додайте до меню трохи гарбуза, моркви, кабачка — це природні джерела рослинних волокон, які собаки зазвичай їдять із задоволенням. Якщо годуєте готовим кормом, перевірте склад — можливо, варто перейти на варіант з більшим вмістом клітковини або порадитись з ветеринаром щодо кормової добавки.
Друге — режим годування. Довгі проміжки між їжею часто провокують нудоту через накопичення шлункового соку. Якщо собака їсть двічі на день з великим інтервалом, спробуйте розбити порції на три-чотири менші прийоми.
Третє — виключити паразитів. Банальна дегельмінтизація іноді вирішує проблему повністю. Глисти можуть викликати дискомфорт у шлунково-кишковому тракті, і трава — це спосіб собаки якось із цим впоратись.
Четверте — подумати про стрес і нудьгу. Собаки, які довго залишаються самі вдома, без прогулянок і активності, іноді розвивають нав’язливі поведінкові патерни. Поїдання трави в такому контексті — щось на кшталт компульсії, схожої на те, як людина гризе нігті від хвилювання.
П’яте — звернути увагу на якість корму загалом. Дешеві корми з низьким вмістом м’яса і великою кількістю наповнювачів іноді викликають хронічний легкий дискомфорт у травленні, який собака намагається “лікувати” травою.
Чи можна просто заборонити собаці їсти траву
Технічно так, можна відволікати командою, тримати на короткому повідку в парку, переключати увагу на іграшку. Але якщо поведінка не шкідлива і не пов’язана з отруєними газонами — особливого сенсу боротися з нею немає. Це природна частина собачої поведінки, як обнюхування стовпів чи копання ямок.
Якщо все ж хочете зменшити частоту — спробуйте вирощувати вдома спеціальну “котячу траву” (вівсяницю чи пшеницю), яку продають у зоомагазинах. Так собака отримує безпечну альтернативу газонам без хімії, а ви — менше стресу щодо того, що саме вона там жує на вулиці.
Коли точно до ветеринара
Не тягніть з візитом, якщо блювота повторюється більше трьох разів за день, якщо в масах кров або незвичний колір, якщо собака відмовляється від води, якщо є ознаки болю в животі — тварина скиглить, приймає незвичну позу, живіт напружений на дотик. Такі симптоми можуть вказувати на непрохідність кишківника, серйозне запалення чи навіть заворот шлунка — а це вже стан, коли рахунок йде на години.
Молодим цуценятам і літнім собакам взагалі варто приділяти більше уваги — у них організм менш стійкий до раптових змін і зневоднення настає швидше.
—
Загалом, якщо ваш пес час від часу пасеться на газоні і потім легко блює один раз — це, найімовірніше, звичайна фізіологічна особливість, притаманна виду. Перегляньте раціон, додайте клітковини, стежте за режимом годування — і в більшості випадків цього достатньо. Але якщо поведінка стає нав’язливою, а блювота — частою і з тривожними симптомами, краще не гадати на кавовій гущі, а показати тварину фахівцю. Здоров’я собаки того варте.