Каракал — це не домашній кіт зі спеціями дикої зовнішності. Це справжній хижак, який просто живе у вашій квартирі чи будинку. І харчування для нього треба будувати зовсім інакше, ніж для звичайного мурчика з полиці зоомагазину.
Багато власників, які завели каракала, думають, що можна просто купити преміум корм для великих порід котів — і все буде добре. Ні, не буде. Організм каракала налаштований на переробку сирого м’яса з кістками, шкурою, внутрішніми органами. Готові корми в кращому випадку будуть просто марними, в гіршому — призведуть до дефіциту таурину, проблем з нирками або порушення обміну кальцію.
Основа раціону: сире м’ясо
Каракали в природі полюють на птахів, гризунів, зайців, іноді молодих антилоп. Тобто основа їхнього раціону — це ціла здобич, а не шматок філе з супермаркету.
Вдома доводиться імітувати цю природну дієту максимально близько. У раціон включають:
- перепелів (ідеально — з пір’ям і кістками, хоча б частину туші);
- курячі шийки, крильця, спинки;
- індичку;
- кролятину;
- яловичину (нежирну, без кісток великих розмірів);
- субпродукти — печінку, серце, нирки (не більше 10-15% від загального обсягу).
Курятина хороша, але не повинна становити 100% раціону. Якщо годувати каракала виключно куркою, з часом з’явиться дефіцит вітамінів групи B та деяких мінералів, яких у курячому м’ясі мало.
Риба — тема окрема. Дехто дає каракалам рибу як ласощі раз на тиждень, але вона не повинна бути основою харчування. Сира прісноводна риба взагалі небезпечна через тіаміназу — фермент, що руйнує вітамін B1.
Кістки — обов’язковий елемент
Ось тут багато власників помиляються найбільше. Кістки — це не небезпека, а необхідність. Каракалу потрібні м’які, порожнисті кістки птиці (курячі шийки, крильця), які він може розжувати і проковтнути частково.
Кістки дають кальцій, тренують щелепи, чистять зуби від нальоту. Без них у хижака швидко розвивається зубний камінь і проблеми з яснами.
Головне правило — ніяких варених кісток. Після термічної обробки кістка стає крихкою і може розколотися на гострі уламки, які травмують стравохід чи кишківник. Тільки сирі.
Скільки годувати каракала
Доросла тварина важить від 11 до 18 кг залежно від статі та лінії. Денна норма їжі — приблизно 5-7% від маси тіла. Тобто кіт вагою 15 кг з’їдає близько 750 грамів-1 кг м’яса на добу.
Годують дорослих каракалів зазвичай 1-2 рази на день. Кошенята їдять частіше — до 4-5 разів, з поступовим переходом на дорослий режим до року.
Деякі власники практикують метод “прей модел” (prey model) — тобто годування цілими тушками дрібних тварин: перепелами, кроликами, курчатами. Це найбільш природний варіант, хоча психологічно не всім комфортно годувати улюбленця цілою тушкою.
Вітаміни та добавки — без цього ніяк
Навіть найякісніше сире м’ясо не покриває всіх потреб каракала. Обов’язково додають:
- таурин — амінокислота, критично важлива для серця і зору хижих котів;
- вітамін E;
- кальцій (якщо кісток в раціоні недостатньо);
- риб’ячий жир або омега-3 кілька разів на тиждень.
Багато заводчиків рекомендують спеціальні преміксі для великих екзотичних кошачих — вони продаються у спеціалізованих магазинах для власників сервалів, каракалів, бенгалів F1-F2.
Без таурину у хижака розвивається дилатаційна кардіоміопатія — захворювання серця, яке часто помічають надто пізно.
Чого категорично не можна давати
Список заборонених продуктів для каракала виглядає майже так само, як для звичайного кота, але є нюанси:
- сира прісноводна риба у великих кількостях;
- свинина (ризик хвороби Ауєскі);
- молочні продукти дорослим тваринам — лактоза погано засвоюється;
- цибуля, часник у будь-якому вигляді;
- шоколад, виноград, авокадо;
- готові корми economy-класу з великою кількістю злаків;
- солодощі, випічка, будь-яка “людська” їжа зі столу.
Дехто намагається змішувати сире годування з сухим кормом преміум-класу. Теоретично це можливо, але травна система каракала не дуже добре справляється з різкою зміною типу їжі протягом дня. Якщо вже вирішили комбінувати — розносьте прийоми їжі, а не змішуйте в одній мисці.
Особливості годування кошенят каракала
Кошенята каракала ростуть швидко і потребують більше білка та кальцію на кілограм ваги, ніж дорослі тварини. У перші тижні після відлучення від матері (зазвичай у 10-12 тижнів) раціон складається з дрібно нарізаного м’яса, м’яких кісток, невеликої кількості субпродуктів.
Важливо не перегодовувати кальцієм — надлишок так само шкідливий, як і нестача, і може призвести до проблем з розвитком скелета.
Ветеринари, які спеціалізуються на екзотичних кошачих, зазвичай радять робити аналіз крові раз на 6 місяців у молодому віці — це дозволяє вчасно скоригувати раціон, якщо чогось не вистачає.
Де брати м’ясо для каракала
Це практичне питання, яке хвилює майже всіх власників. Купувати м’ясо в звичайному супермаркеті щодня — дорого і незручно. Багато власників екзотичних котів налагоджують постачання напряму з ферм або спеціалізованих постачальників сирого корму для хижаків (той самий BARF, тільки в більших обсягах).
Перепелів і кроликів часто закуповують оптом і заморожують — це вирішує і питання ціни, і питання безпеки, оскільки заморожування на кілька днів знижує ризик паразитів.
М’ясо розморожують природним шляхом, у холодильнику, ніколи в мікрохвильовці — так воно втрачає частину поживних властивостей і структуру.
Годування каракала — це не про зручність, а про відповідність природі тварини. Хтось скаже, що це занадто складно для домашньої тварини, і почасти буде правий. Але каракал — це не свійський кіт, і підхід “насипав корму в миску і забув” тут просто не працює. Правильний раціон із сирого м’яса, кісток, субпродуктів і вітамінних добавок — це мінімум, який дозволяє тварині залишатися здоровою десятиліттями в неволі.